- присудити
- —————————————————————————————присуди́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
присудити — див. присуджувати … Український тлумачний словник
присудити — [приесуди/тие] уджу/, у/диеш; нак. ди/, д і/т … Орфоепічний словник української мови
поле — (17) 1. Безлесное пространство, равнина, луг: ...рища въ тропу Трояню чресъ поля на горы. 6. Не буря соколы занесе чресъ поля широкая. 6 7. Сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ. 8. Русичи великая поля чрьлеными щиты прегородиша, ищучи себѣ чти,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
поприсуджувати — ую, уєш, док., перех. Присудити що небудь усім або багатьом … Український тлумачний словник
припікати — а/ю, а/єш, недок., припекти/, ечу/, ече/ш; мин. ч. припі/к, пекла/, пекло/; док. 1) перех. Вогнем або чимсь розжареним, гарячим викликати відчуття болю чи робити опіки на тілі. || Спрямовувати на тканину тіла промінь, струмінь газу, електричний… … Український тлумачний словник
присуджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до присудити. || прису/джено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., рідко. Який судився кому небудь … Український тлумачний словник
присудження — я, с. Дія за знач. присудити, присуджувати … Український тлумачний словник
вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див … Словник синонімів української мови
засуджувати — 1) = засудити (визнаючи кого н. винним, установлювати міру покарання), присуджувати, присудити, осуджувати, осудити 2) див. осуджувати I … Словник синонімів української мови
всудити — всуджу, Вр. Присудити … Словник лемківскої говірки